?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Воздвиженська церква - друга дерев'яна церква Дрогобича поряд з церквою Св.Юра. Була приходською церквою солеварів. Історія цього храму тісно пов'язана зі священиком о. Василем Глібкевичем, який малював чудотворні ікони, тут жив і правив. Вперше храм згадується у документах 1496 року. У 1499 році згоріла під час татарського нападу на місто. У старих джерелах немає точної офіційної дати побудови існуючої церкви, досить часто називався 1661 рік, це датування застосовувалося у ранніх реєстрах пам'яток архітектури УРСР і біля входу на хори зберігся напис: «создася іюлія дня 6 року божого 1661».
DZumO.jpg

Воздвиженська церква була приходською церквою солеварів. Історія цього храму тісно пов'язана зі священиком о. Василем Глібкевичем, який малював чудотворні ікони, тут жив і правив. Вперше храм згадується у документах 1496 року. У 1499 році згоріла під час татарського нападу на місто. У старих джерелах немає точної офіційної дати побудови існуючої церкви, досить часто називався 1661 рік, це датування застосовувалося у ранніх реєстрах пам'яток архітектури УРСР і біля входу на хори зберігся напис: «создася іюлія дня 6 року божого 1661». Тепер за знайденим написом на бантині нави офіційною датою побудови вважається 1613 рік. Хоча деякі дослідники припускають, що у 1613 рік її вже могли перебудовувати, то ж за їх версією дата побудови припадає на кінець 15 ст. — початок 16 ст. В 1961 році церква була закрита. Храм у 1970-1971 роках реставрований (архітектори Іван Могитич та Ігор Старосольський, художники А.Ерко, Петро Лінинський, Наталя Сліпченко) та перетворений у музейний об'єкт.
hmqZY.jpg

Церква тризубна, первісно була одноверхою. У 1661 році споруджено на емпорі над бабинцем каплицю Івана Предтечі з виходом на відкриту зовнішню галерею, в результаті чого стала двоверхою. Після перебудови церква набула не зовсім звичних рис, зумовлених тим, що емпора (каплиця) міститься не безпосередньо над бабинцем, а висунута вперед у західному напрямку і нависає на стовпах поза стінами бабинця. Особливістю церкви є незвично широке піддашшя, яке охоплює тільки вівтар і наву храму, а бабинець оточений величезною відкритою галереєю з гульбищем, розміщеним на рівні хорів. Над навою, в центрі храму, з разкинутих крил піддашшя чіткою призмою піднімаєтся середній зруб з чотиригранним пірамідальним верхом. Низький п'ятистінний вівтар підкреслює масштаб великої центральної частини храму. На фасаді церкви є напис, викарбуваний у 1711 році: «В церкві святої як на небесі стояти». Деякі зміни внесені при ремонті 1715 року.
9qnUY.jpg

З XV ст. збереглись зруби вівтаря, нави і бабинця на висоту до вінчаючого карнизу. Приділ, аркада новіші. Вони були зруйновані та відбудовані. Можливо, від пожежі, бо є погорілі балки — так, ніби церква зайнялася від блискавки (горіла зверху). Церква ґрунтовно ремонтувалася у 1715 р., важилася (ставилася на новий фундамент) 1823 року.
cEMVp.jpg

У Воздвиженській церкві оригінально, по-новому вирішено співвідношення висот приміщень та просторове їх об'єднання. Цьому сприяло побудува емпори на другому ярусі. Перед тим, як ввійти у церкву, відвідувач повинен пройти через низенький притвор, його висота дорівнює 2,25 м. Коли увійти з низенького притвору до бабинця, то зразу, по контрасту з притвором, сприймається велика висота нави, біля 12 м , і глибока перспектива з бабинця в наву і через трикутний виріз у східній стіні нави у вівтарне приміщення. Довжина церкви становить 17 м.
oe3uq.jpg

Іконостас - чотириярусний, пірамідальний, різночасовий. Неіснуючий вже іконостас каплиці малював у 1669 р. маляр-попович Стефан Медицький. Окремі ікони «Христа з апостолами» та «Богородицю» у 1694 році намалював його син - маляр Іван Медицький. Вівтарну ікону «Св. Миколая» у 1746 р. намалював о. Василь, а запрестольну «Христа-виноградаря» - Василь Глібкевич у 1753 р.У різьбі іконостасу використані мотиви мистецтва Ренесансу.
dKIkT.jpg


bJFIa.jpg

f3zmu.jpg

7fJBa.jpg

Воздвиженська церква має те, що більше ніде по галицьких церквах не повторюється — збережені розписи у вівтарній частині. Інтер'єр церкви Воздвиження також вражає суворою простотою та величчю. Стінопис церкви походить з різних часів: у вівтарі зберігся розпис поч. XVIIст. пензля майстра Григорія (за іншими даними — автор давнішої частини іконостасу Федько та його учень), каплиця на емпорі розмальована у 1672 році коштом Івана Кобриновича. У 1735 році було розписано стіну, що розділяє наву і вівтар, на тему «Мученицькі смерті апостолів».При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих. Вікон у церкві мало, тому вони дають небагато світла і сильні локальні фарби розписів пом'якшуються напівтемрявою, звідки виблискують золочені деталі та срібні оклади ікон.
hHFuN.jpg

Немає точних відомостей, хто був автором воздвиженських розписів, але на зв'язок їх з певним колом мистецьких творів слід вказати. За стилем і характером, навіть «почерком» і дрібними деталями ці розписи найближчі до гравюр Георгія — майстра першої половини XVII століття, діяльність якого пов'язана з Львовом. В гравюрах Георгія до Євангелія 1636 року, виданого у Львові в друкарні Михайла Сльозки, багато персонажів з такими самими крупними рисами обличчя, а форми орнаменту монументальні.
JGBhc.jpg

HV04E.jpg

На північний захід від церкви розташована триярусна стовпова дзвіниця оборонного типу, вкрита високим наметом, висота її становить 25 м.[6] Висока, дерев'яна, квадратна в плані, триярусна, каркасна будівля, накрита наметовим дахом. Збудована у другій половині 17 ст. На третьому ярусі під наметом влаштовано аркаду з голосниками для вивільнення звуку дзвонів та підсябиттям, що уподібнює дзвіницю до оборонних башт. Стіни пошальовані дошками, на рівні першого ярусу дзвіницю оперезує піддашшя.
fwOhB.jpg

S6WB8.jpg

T50m6.jpg

Текст - Українська Вікіпедія

Comments

( 5 comments — Leave a comment )
finka_free
Jul. 20th, 2014 10:55 am (UTC)
Дякую за чудову розповідь.

Дзвіниця - вражає. І розписи також прегарні.

Цікаво б також знати:
- з яких пород дерев зведений храм?
- чи дотримувалася первісність вигляду при реконструкції?
- які фарби використовувалися в розписі?
- уточніть також, коли Ваша ласка, прізвище художника Ерко чи Єрко?


Edited at 2014-07-20 10:56 am (UTC)
andy_travelua
Jul. 20th, 2014 12:48 pm (UTC)
Є така книжка "44 дерев'яні храми Львівщини", автор Олела Крушинська - творець цього сайту. Там про цю церкву - декілька сторінок. Просто вона в мене зараз в іншому місці, інформацію я брав з Вікіпедії. Тому зараз більше нічого сказати не можу.
А книжка ця є в більшості магазинів, де продають краєзнавчу літературу.
finka_free
Jul. 20th, 2014 01:22 pm (UTC)
Дякую за інформацію. При нагоді перегляну
livejournal
Jul. 20th, 2014 12:28 pm (UTC)
Церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі
Користувач vakin посилається на ваш запис з Церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі пишучи: [...] Оригинал взят у в Церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі [...]
livejournal
Jul. 20th, 2014 12:45 pm (UTC)
Церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі
Користувач vakin посилається на ваш запис з Церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі пишучи: [...] uot;andy_travelua" /> в <a href="http://derevkhramy.livejournal.com/195396.html [...]
( 5 comments — Leave a comment )