Георгіївську церкву, що зведена між 1745-1747 рр. у містечку Седнів на Чернігівщині, справедливо вважають перлиною дерев'яного зодчества України. Зведений без жодного цвяха храм приваблює око лаконічною простотою і водночас - філігранною майстерністю давніх майстрів.
Вчора, теплого осіннього дня, випала нагода помилуватися цим чудом.
Дуже цікаві місця, але щось мені не щастить з погодою: попередньої виправи падав пронизливий дощ, а на сей раз висіла мрака. В принципі мета виїзду була інша і мрака їй не заважала, але цю "кралю" ну ніяк пропустити не міг.
Церква дуже органічно вписана в ландшафт і мовби виринає, коли здолаєш досить різкий підйом:
На сьогоднішній день в Буську є два дерев"яних храми. Про церкву святого Онуфрія в передмісті Воляни я вже колись розповідав (можна глянути тут), зараз же мова піде про другий дерев"яний храм міста - церкву святої Параскеви. ( Collapse )
В ті сторони мене тягнуло давно, хтів на власні очі побачити розпіарену столицю білих хорватів:-) Також цікавили печери( особливо пивниці :-)), Діравець та стільські ставки. Звичайно, що не міг проминути і дерев'яну церкву в Ілові . Церква органічно вписана в ландшафт :
Миколаївська церква, 1763 Чернігівська обл., Менський р-н, с.Городище В селі Городище, що у Менському районі Чернігівщині, збереглося відразу дві дерев'яні церкви. Та, яка старіше і справді має архітектурну та історичну цінність, покинута громадою - Миколаївська церква 1763 року, не використовується і руйнується на очах. Селяни ж користуються більш новою Михайлівською церквою кінця ХІХ століття, яку "покращили" і причепурили в кращих традиціях рагульства. Вибір селян дійсно важко зрозуміти...
Дерев'яна Миколаївська церква 1763 року, що знаходиться на тихій вуличці на південно-західній околиці села, зведена з сосни. За типом плану церква тризрубна, триверха, складається з чотирикутного бабинця, восьмигранної центральної дільниці та шестигранного вівтаря і належить до поширеного на Лівобережжі типу пам’яток. Вперше храм науково дослідив і описав у 1976 році дослідник дерев'яного зодчества С.А.Таранушенко в роботі "Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України". А мистецтвознавець і академік Григорій Логвін, вперше побачивши церкву у 1985 році, зазначив, що "перед нами - досі незнаний шедевр архітектури світового рівня... ми маємо справу з пам'яткою рівня афінського Парфенону".
Успенська церква, 1765 Чернігівська обл., Менський р-н, с.Волосківці В селі Волосківці Менського району Чернігівщини розташована одна з найцікавіших козацьких барокових дерев'яних церков на півночі України. Хоч село і невелике і знаходиться на трасі Чернігів - Новгород-Сіверський, знайти церкву буде на так і просто. Вона знаходиться в північній частині села, і щоб дістатися до неї, доведеться трохи поблукати вузькими сільськими вуличками.
Дерев'яна Успенська церква, збудована у 1765 р. - типова для архітектури Лівобережжя XVII-XVIII століть. Вона хрещата, однобанна. Основа храму - п'ятикамерний зруб з досить високим центральним восьмериком, увінчаним бароковою банею з заломом та главкою, характерні двері із зрізаними верхніми кутами.
Церква Пресвятої Трійці, 1763 р. Чернігівська обл., Менський р-н, с.Степанівка Степанівка - маленьке село в Менському районі Чернігівщині. В Степанівці, як і в багатьох селах Менщини збереглася козацька дерев'яна церква. Храм Пресвятої Трійці був збудований у 1763 році. Церква - тридільна у плані, триверха із дзвіницею над західним притвором, побудована із дерева і обшита дошками. Всередині церкви зберігся розпис та іконостас. Поруч з церквою похований Григорій Данилович, вчитель останнього російського імператора Ніколая ІІ.
Дерев’яні церква св. Миколая і дзвіниця знаходяться в північній частині міста Кам'янка-Бузька Церква датується 1667 р. за написом на надпоріжнику південних дверей. Реконструйована в 1759 р. (напис над західним входом), ремонтована в 1867 р. Під час воєнних дій 1915 р. була трохи пошкоджена і в тому ж році відремонтована військовими інженерами. Будівля - тризрубна, трибанева, зведена з соснового дерева на дубових підвалинах. У плані складається з квадратного центрального та прилеглих до нього гранчастих п’ятистінних зрубів вівтаря й бабинця. До вівтаря обабіч прилягають невеличкі закристії. Усі три об’єми накриті банями на восьмериках з домінантною центральною. Бані увінчані ліхтарями: центральна - глухим, бічні - наскрізними. Церкву оперезує опасання на стовпах. До неї ведуть два входи - з заходу і з півдня. Стіни до опасання відкриті, вище - вкриті ґонтом.
Воздвиженська церква - друга дерев'яна церква Дрогобича поряд з церквою Св.Юра. Була приходською церквою солеварів. Історія цього храму тісно пов'язана зі священиком о. Василем Глібкевичем, який малював чудотворні ікони, тут жив і правив. Вперше храм згадується у документах 1496 року. У 1499 році згоріла під час татарського нападу на місто. У старих джерелах немає точної офіційної дати побудови існуючої церкви, досить часто називався 1661 рік, це датування застосовувалося у ранніх реєстрах пам'яток архітектури УРСР і біля входу на хори зберігся напис: «создася іюлія дня 6 року божого 1661».
